Кларенс Гільярд-молодший: легенда екранних героїв і техаських рейнджерів

Кларенс Гільярд-молодший, народжений 24 грудня 1955 року в маленькому містечку Мозес-Лейк у штаті Вашингтон, став одним із тих акторів, чиї ролі запам’ятовуються надовго. Хакер Тео з “Міцного горішка”, лейтенант Сандаун з “Найкращого стрільця”, напарник Чака Норріса у “Вокері, техаському рейнджері” — ці образи оживили екрани 80-х і 90-х. Він пішов із життя 28 листопада 2022 року в Лас-Вегасі у 66-річному віці після тривалої хвороби, залишивши по собі не лише кінематографічний слід, а й покоління учнів у Невадському університеті.

Його кар’єра, що розквітла в еру блокбастерів і довгих серіалів, поєднувала динаміку бойовиків із глибиною характерів. Гільярд не просто грав — він втілював персонажів, які балансували на межі сили й вразливості, як той Тео, що зухвало керував комп’ютерами терористів, поки Брюс Вілліс не перевернув гру. А в серіалах він став опорою для легенд на кшталт Енді Гріффіта та Чака Норріса, доводячи, що справжній талант сяє в команді.

Та за блиском слави ховалося життя, сповнене переїздів, випробувань і духовних пошуків. Від військових баз дитинства до лекційних залів університету — шлях Гільярда нагадує американську мрію, де наполегливість перемагає хаос юності. Розберемося, як цей чоловік перетворився з бунтаря на зірку та ментора.

Дитинство на колесах: військова родина і перші уроки життя

Уявіть маленького хлопчика, який святкує Різдво не біля ялинки, а в тіні гігантських літаків на авіабазах. Кларенс Дарнелл Гільярд-молодший виріс другим із шести дітей у сім’ї Барбари Стенвік Баллард Гільярд і Кларенса Альфреда Гільярда-старшого, офіцера ВПС США. Родина корінням із Нового Орлеана, але доля кидала їх по Гаваях, Техасу й Флориді — переїзди формували характер, як вітер шліфує скелю.

У Сан-Бернардино, передмісті Лос-Анджелеса, Кларенс закінчив середню школу Ейзенхауера в 1974-му. Відмінник, спортсмен, він мріяв про військову кар’єру, вступивши до Академії ВПС. Та рік там виявився достатнім: юнацький бунт узяв гору. Алкоголь, вечірки, навіть легкі наркотики — батьки вигнали його з дому, змусивши шукати шлях самостійно. Ці роки стали чорною смугою, але й каталізатором змін.

Пізніше він згадував: переїзд до Лонг-Біч у Каліфорнії врятував. Там, миючи тарілки офіціантом чи продаючи хімікати, Кларенс знайшов поклик — театр. Це був момент, коли хаос перетворився на натхнення, а сцена кликала, як маяк у тумані.

Освіта як місток до Голлівуду: від стипендій до магістратури

Шлях Гільярда до диплома нагадує мозаїку з розбитих планів. Спортивна стипендія в Sterling College у Канзасі обіцяла футбол і теніс, але він кинув і це, вештаючись роботами. Нарешті, California State University у Домінгес-Гіллз дала бакалавра з театрального мистецтва — ступінь, який сам жартував, “корисний більше для душі, ніж для кастингу”.

У 1979-му Лос-Анджелес став новим домом. Перша роль у театрі — чирлідер у п’єсі “Bleacher Bums”, де як афроамериканець прорвав стереотипи. Паралельно гостьові появи в “Diff’rent Strokes”, “Simon & Simon”. А в 1982–1983 роках — прорив у серіалі “CHiPs” як офіцер Бенджамін Вебстер. Це був той випадковий шанс, що запустив ракету кар’єри.

У 2003-му, вже зіркою, він здобув магістра з образотворчих мистецтв у Southern Methodist University. Освіта стала фундаментом не лише для акторства, а й для майбутнього викладання — Гільярд вірив, що знання множаться, коли діляться.

Кіношні вибухи 80-х: від “Топ Гана” до “Міцного горішка”

1986-й став роком злету. У “Найкращому стрільці” Тоні Скотта Кларенс втілив лейтенанта-молодшого Евана “Сандауна” Гоу — радарного офіцера в елітній ескадрильї з Томом Крузом і Велом Кілмером. Його Sundown додавав реалізму авіашоу, де кожен маневр — на межі життя й смерті. Фільм зібрав понад 357 мільйонів доларів, увійшовши в пантеон.

Того ж літа — G.I. Joe у “Хлопці-каратисті 2”, але справжній феєрверк — 1988-й. У “Міцному горішку” Джона МакТірнана Тео, комп’ютерний геній терористів, став одним із найяскравіших лиходіїв. Зухвалий хакер, що глузує з поліції, поки Джон Макклейн не ламає його ілюзії. Роль, яка принесла культовий статус — фанати досі цитують сцени з моніторами й фургонами.

Ці фільми не просто ролі — вони оживили Гільярда як актора другого плану, що краде шоу. Як метафора: він був тим двигуном, що розганяв блокбастери до космічних швидкостей.

Серіальний марафон: “Метлок” і епоха “Вокера”

Перехід до ТБ став логічним. З 1989 по 1993-й у “Метлоку” — приватний детектив Конрад Макмастерс, правиця Бен Матлока (Енді Гріффіт). Замінивши Кене Холлідея, Гільярд додав серіалу динаміки: розслідування, гумор, моральні дилеми. Гріффіт став наставником, вчивши: “Акторство — це слухати серце аудиторії”.

А з 1993-го по 2001-й — вершина: Джеймс “Джиммі” Тріветт у “Вокері, техаському рейнджері”. Напарник Корделла Вокера (Чак Норріс), Тріветт — розум, гаджети й гумор проти кулаків Норріса. За 203 епізоди вони боролися з мафією, терористами, корупцією. Гільярд режисерував епізод “Повне відновлення” (1999), доводячи універсальність.

Серіал дивився мільярди, роблячи Тріветта іконою. Гільярд жартував: “Чак б’є, я думаю — ідеальний дует”. Це був золотий період, де телевізор став родиною.

Ось ключові серіальні ролі в таблиці для порівняння:

Таблиця базується на даних з IMDb.com. Ці ролі не лише принесли славу, а й стабільність — Гільярд міг фокусуватися на сім’ї та вірі.

Пізні роки: від незалежного кіно до кафедри професора

Після “Вокера” акторство не зникло, а трансформувалося. У 2000–2002 роках — пастор Брюс Барнс у трилогії “Залишені позаду” за книгами Тіма Лаей. Релігійні драми на кшталт “A Matter of Faith” (2014), “The Perfect Race” (2019) відображали його католицьку віру. Незалежні проекти: “From Above” (2013), “The Beast” (2016), останній — “Legacy of a Spy” (2021).

З 2006-го — доцент акторської майстерності в Університеті Невади в Лас-Вегасі (UNLV). Викладав сцену й екран, надихаючи студентів: “Ви не можете кинути їх, коли бачите вогник у очах”. У 2020-му знявся з Брюсом Віллісом у рекламі Advance Auto Parts як Тео — ностальгічний камбек. Театр: “Driving Miss Daisy” (2016).

Цей етап — кульмінація: від зірки до ментора, де знання перевершували спалахи фотокамер.

Серце актора: сім’я, віра та особисті битви

Гільярд жив інтенсивно поза екраном. Двічі одружений: спершу з Кетрін Дутко (слов’янка, розлучення 1990-х, двоє дітей), з 2001-го — з Еленою Кастільо (ще слов’янка, четверо дітей разом). Шестеро нащадків уникли шоу-бізу, обравши тихе життя. Зріст 174 см не заважав харизмі.

Віра — ключовий поворот. З лютеранства до католицизму в 1990-х, він став консультантом Комітету комунікацій Конференції католицьких єпископів США. Ролі пасторів не випадкові: духовність формувала його, як глина гончаря.

Виживши через алкоголізм юності, Гільярд радив молодим: “Зміни приходять, коли падаєш на дно”. Його життя — гімн воскресінню.

Спадщина Гільярда живе в переглядах “Міцного горішка”, спогадах про Тріветта та студентах UNLV. Він доводив: справжні герої не вмирають — вони надихають, як Сандаун у небі чи Тео за клавіатурою. А ви переглядали його ролі заново після цих рядків?

Його путь нагадує, що кар’єра — не фініш, а марафон із зупинками для душі. У 2026-му, коли сиквели оживають, Гільярд лишається вічним. (За даними en.wikipedia.org)

About the Author

Михайло Онищенко

Administrator

Visit Website View All Posts