У вологих хащах Амазонії крадеться тінь, важка, як маленьке цуценя, – птахоїд-голіаф, Theraphosa blondi, рекордсмен за масою серед усіх членистоногих. Цей волохатий велетень сягає 13 сантиметрів у довжину тіла й важить до 175 грамів, а з розправленими ногами розмахує аж 30 сантиметрами. Та якщо шукати абсолютного чемпіона за шириною “крил”, то ним стає гігантський хантсман Heteropoda maxima з печер Лаосу – його ноги витягуються на ті ж 30 сантиметрів, але тіло стрункіше, мов у атлета.
Ці два види сперечаються за титул “найбільший павук у світі”, залежно від критерію: вага чи розмах. Птахоїд-голіаф перевершує за міццю м’язів, тоді як хантсман вражає грацією довгоногого мисливця. Обидва уникають людей, ховаючись у норах чи тріщинах, але їхні історії розкривають дивовижний світ арахнідів, де сила поєднується з хитрістю.
Далі ми зануримося в деталі життя цих монстрів, розберемо, чому вони не такі страшні, якими здаються, і як навіть тримають їх удома ентузіасти. Готові дізнатися, чому гігантські павуки – не жахалки з фільмів, а майстри виживання?
Птахоїд-голіаф Theraphosa blondi: важковаговик тропічних лісів
Уявіть собі темну нірку в болотистій гущавині Амазонії – там, під корінням гігантських дерев, копошиться король павуків. Theraphosa blondi, або птахоїд-голіаф, мешкає на півночі Південної Америки: від Гаяни й Суринаму до північної Бразилії, Венесуели та Колумбії. Ці землі – його царство, де вологість тримається на рівні 80-90%, а температура не падає нижче 25°C.
Його тіло, вкрите густою шерстю червонувато-коричневого відтінку, досягає 13 см, а вага – 175 г, що робить його наймасивнішим павуком планети, за даними Guinnessworldrecords.com. Ноги, довгі й м’язисті, розкидаються на 28-30 см, дозволяючи швидко хапати здобич. Ікла – справжні кинджали довжиною 2-4 см, здатні проколювати шкіру, але отрута слабка, подібна до осиного жала.
Полювання – це мистецтво терпіння. Нічний хижак чатує біля входу в нірку, вистелену шовком, і хапає комах, жаб, ящірок чи навіть дрібних гризунів. Міф про “птахоїдів” народився з гравюри Марії Сибілли Меріан у 1705 році, де птахоїд жер колібрі, але насправді птахи – рідкісна закуска. Переважно меню – безхребетні та дрібні хребетні, які розріджуються ферментами й висмоктуються.
Гігантський хантсман Heteropoda maxima: рекордсмен за розмахом ніг
Глибоко в печерах Лаосу, де краплі води відлунюють від сталактитів, ховається інший гігант – Heteropoda maxima, відкритий у 2001 році німецьким арахнологом Петером Єгером. Цей павук не копає нір, а вештається по стінах, як акробат, використовуючи довгі, пласкі ноги для блискавичних ривків – до 1 метра за секунду.
Тіло компактне, лише 4,6 см, але розмах ніг вражає: 30 см, що робить його найбільшим за цим показником, зафіксованим у Guinness World Records. Забарвлення сірувато-коричневе з кільцями, ідеальне для маскування в тьмяному світлі печер. Зустрічається переважно в тропічних регіонах Азії, але родичі-хантсмени вже колонізували Австралію та США.
Хантсман – активний мисливець, не плете павутину, а ганяється за здобиччю: тарганами, іншими павуками, навіть кажанами в печерах. Отрута паралізує комах, для людини викликає біль, набряк і нудоту, але не загрожує життю. Самки більші за тілом, самці – за ногами, і обидва уникають конфліктів, тікаючи від загрози.
Порівняння гігантів: хто переможе в дуелі розмірів?
Щоб розібратися, хто справді “найбільший павук у світі”, погляньмо на цифри. Ось таблиця ключових характеристик двох лідерів та кількох конкурентів – дані з авторитетних джерел станом на 2026 рік.
| Вид | Довжина тіла (см) | Розмах ніг (см) | Маса (г) | Ареал |
|---|---|---|---|---|
| Theraphosa blondi | 13 | 28-30 | 175 | Півд. Америка |
| Heteropoda maxima | 4,6 | 30 | ~18 | Лаос (печери) |
| Lasiodora parahybana | 10 | 28 | 100 | Бразилія |
| Megaphobema robustum | 9 | 22 | 70 | Колумбія |
Джерела даних: guinnessworldrecords.com та Smithsonian National Zoo. Птахоїд виграє за масою, хантсман – за грацією. У дуелі голіаф, ймовірно, задавить вагою, але хантсман утратить у швидкості. Ці відмінності еволюційно виправдані: один – землекоп, другий – скелелаз.
Спосіб життя гігантських павуків: від нір до печерних стін
Theraphosa blondi риє глибокі нори в заболоченій землі, вистеляє їх шовком для пастки. Нічний ритм дозволяє уникати хижаків, а звук від тертя щетинок – “шипіння” – відлякує ворогів. Він викидає подразливі волоски з живота, що викликають свербіж на шкірі, – кращий захист, ніж укус.
Хантсман, навпаки, кочівник: вештається по стінах, ховається в тріщинах. Соціальні риси рідкісні, але групи хантсменів іноді тусуються разом на повалених деревах. Обидва види тропічні, чутливі до холоду, тому в тераріумах потребують тепла й вологості.
- Щоденна рутина птахоїда: копання нори, чатування, годування раз на 3-7 днів.
- Хантсман у дії: біг по вертикалі, полювання вдень/вночі, міграції за здобиччю.
- Спільне: відсутність павутини для ловлі, reliance на силу й отруту.
Такий спосіб життя робить їх майстрами адаптації – від повеней Амазонії до посух у печерах.
Отрута гігантів: боляче, але не смертельно
Отрута найбільших павуків світу слабка для людини – птахоїд нагадує осу, хантсман викликає набряк і головний біль. Ікла голіафа пронизують шкіру, але ефект минає за добу. Хантсмени кусають рідко, тікаючи спершу.
У неволі укуси трапляються при необережному поводженні. Лікують холодом, антигістамінними – ніяких антитоксинів не треба. Міфи про смертельність перебільшені: зафіксовано тисячі укусів без летальних випадків.
- Уникайте провокацій – не чіпайте.
- При укусі: промийте, прикладіть лід.
- Моніторте алергію, зверніться до лікаря при сильному болю.
Ці поради рятують нервів як мандрівникам, так і власникам тераріумів.
Розмноження та довголіття: сімейне життя велетнів
Самці птахоїда живуть 3-6 років, самки – до 20. Перед паруванням самець ростить “гачки” на ногах, танцює, барабанячи педипальпами. Самка відкладає 50-200 яєць у шовковий кокон розміром з тенісний м’яч, носить 6-8 тижнів, доглядає павучат.
Хантсмени менш родинні: самка охоронює мішок з 200 яйцями 3 тижні, павучата розлітаються швидко. Тривалість життя – 2+ роки. У неволі розведення успішне при 28°C і вологості 70%.
Еволюція зробила їх плодючим видом, але вирубка лісів загрожує ареалам.
Цікаві факти про найбільших павуків
Птахоїд-голіаф шипить голосніше за кота – звук від тертя щетинок чутний за метр!
- Хантсман біжить швидше за людину на коротких дистанціях.
- Голіаф може з’їсти мишу чи змію – опортуніст повний.
- Волоски птахоїда викликають алергію, як отрута – природний газовий балончик.
- У Венесуелі 1965-го зловили рекордний екземпляр вагою 175 г.
- Хантсман з Лаосу ховається в печерах, харчуючись кажанами.
Ці перлини роблять гігантів зірками арахнології.
Гігантські павуки як улюбленці: поради для арахнофанів
Терафози й хантсмени популярні в тераріумах. Для голіафа: акваріум 50x40x30 см, субстрат 15 см глибини (торф+ліство), вологість 80%, годування цвіркунами щотижня. Хантсману – вертикальні простори з корою, 70% вологості.
Початківці обирають голіафа за спокій, просунуті – хантсмена за динаміку. Вартість: 100-500 грн за ювенільного. Головне – вентиляція, щоб уникнути плісняви.
- Обладнання: термометр, гірометр, ізоляція.
- Годівля: комахи, не миші щодня – ожиріння шкодить.
- Здоров’я: линька раз на 1-3 місяці, не турбуйте.
З таким підходом велетні живуть роками, радуючи власників.
Гігантські павуки в культурі та науці: від жахів до героїв
У фільмах типу “Арахнофобія” вони – монстри, але реально надихають вчених. Дослідження отрути ведуть до нових ліків від болю. У фольклорі Амазонії – символ сили, в Азії – дух печер.
Сучасні відкриття: у 2025-му в’єтнамські хантсмени, родичі maxima, розширили знання про род. Nationalgeographic.com відзначає їхню роль у контролі шкідників – таргани в паніці!
Ці істоти нагадують: природа ховає дива в темряві, і кожен гігант – частина екосистеми, де сила служить балансу. А що, якби ви зустріли такого в лісі?