Павло Сергійович Паліса, відомий під позивним «Хантер», народився 14 лютого 1985 року в Білоруській РСР у родині кадрового військового і з дитинства жив у ритмі гарнізонів. Цей досвід заклав основу його характеру — дисциплінованого, рішучого і глибоко відданого військовій справі.
Пройшовши шлях від випускника львівської військової академії до командира 5-го окремого штурмового полку і легендарної 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр», він став одним із найяскравіших офіцерів сучасної російсько-української війни. Бої за Бахмут і інші гарячі ділянки фронту закріпили за ним репутацію командира, який поєднує жорстку тактику з турботою про людей.
29 листопада 2024 року Президент призначив його заступником керівника Офісу Президента України, а 24 лютого 2026-го присвоїв звання бригадного генерала. Сьогодні «Хантер» працює на стику фронтового досвіду і державної стратегії, впливаючи на оборонну політику країни.
Дитинство в тіні гарнізонів і вибір шляху
Атмосфера військових містечок стала першою школою Павла Паліси. Батько, Сергій Паліса, полковник запасу, служив у різних куточках колишнього Союзу, тож сім’я часто змінювала адреси. Перший клас хлопець пішов у Москві, де батько здобував вищу військову освіту. Після розпаду СРСР родина остаточно осіла в Україні, і саме тут формувався майбутній офіцер.
Постійні переїзди, чіткий розпорядок дня, розмови дорослих про службу — усе це створювало особливий світ. У такій атмосфері військова кар’єра виглядала не просто професією, а природним продовженням сімейної традиції. Павло рано зрозумів, що дисципліна і відповідальність — не формальні слова, а спосіб життя.
Цей досвід пізніше проявиться в його стилі командування: спокійному, вимогливому і водночас уважному до людей. «Хантер» ніколи не був кабінетним теоретиком. Він виріс там, де військова форма була звичним елементом побуту, а почуття обов’язку передавалося з покоління в покоління.
Освіта, яка кувала стратега
У 2007 році Павло Паліса з відзнакою закінчив Львівський інститут сухопутних військ Національного університету «Львівська політехніка» (нині Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного). Спеціальність поєднувала інженерну механіку і військове управління тактичного рівня. Це дало йому не лише знання техніки, а й розуміння, як працює сучасна армія на рівні підрозділу.
Через дванадцять років, у 2019-му, він завершив навчання в Командно-штабному інституті Національного університету оборони України. Уже тоді було видно, що офіцер прагне вийти за межі тактичного рівня і мислити оперативно-стратегічно.
Найцікавіший епізод освіти пов’язаний із Сполученими Штатами. Напередодні повномасштабного вторгнення Паліса навчався в Командно-штабному коледжі армії США у Форт-Лівенворті, штат Канзас. Коли 24 лютого 2022 року Росія розпочала велику війну, до закінчення курсу залишалося близько трьох місяців. Він перервав навчання і повернувся в Україну. У червні 2022-го американський коледж все одно видав йому диплом — під оплески зали, де вже знали, що випускник у цей момент командує штурмовим полком на фронті.
Цей епізод багато говорить про людину. Можливість отримати престижну західну освіту не переважила почуття обов’язку. «Хантер» обрав фронт, а не диплом у тилу.
Від командира батальйону до штурмового полку
Перед повномасштабним вторгненням Павло Паліса командував 15-м окремим мотопіхотним батальйоном «Суми». Підрозділ діяв у районі Пісків на Донеччині — місці, яке давно стало символом позиційної війни з високою інтенсивністю вогню.
Після 24 лютого 2022 року його кар’єра різко прискорилася. Паліса очолив 5-й окремий штурмовий полк (частина 5-ї окремої штурмової бригади). Штурмові підрозділи в ті місяці виконували одні з найскладніших завдань — відбиття наступів, стабілізація лінії фронту, локальні контратаки. Саме тоді позивний «Хантер» закріпився остаточно. Він ідеально пасував до стилю: точні, агресивні дії, вміння вистежувати слабкі місця противника і завдавати ударів у потрібний момент.
Досвід командування штурмовим полком став важливим етапом. Тут офіцер відточував навички швидкого прийняття рішень у хаосі бою, роботи з розвідкою і координації з суміжними підрозділами. Ці якості незабаром знадобляться на значно вищому рівні.
93-тя бригада «Холодний Яр»: Бахмут і випробування вогнем
У 2023 році Павло Паліса прийняв командування 93-ю окремою механізованою бригадою «Холодний Яр». Це одне з найвідоміших з’єднань Збройних Сил України, сформоване ще 1992 року. Назва бригади відсилає до історичного Холодного Яру — місця, яке в українській пам’яті асоціюється з боротьбою за незалежність.
Під керівництвом «Хантера» бригада брала участь у боях за Бахмут — одній із найважчих і найкривавіших кампаній війни. Бахмут став перевіркою на міцність для багатьох командирів. Паліса проявив себе як офіцер, який уміє тримати оборону під постійним тиском, грамотно розподіляти ресурси і підтримувати моральний стан людей. Окрім Бахмута, підрозділи бригади діяли також на інших ділянках східного фронту, зокрема в районі Соледара, а раніше — на Харківщині під час боїв за Ізюм і Балаклію.
Стиль командування Паліси відзначали і підлеглі, і вище керівництво. Він поєднував жорсткі вимоги до виконання завдань із увагою до потреб бійців. Командир, який сам пройшов через найгарячіші точки, краще розуміє, де межа між необхідним ризиком і безглуздою втратою людей.
| Період | Посада / подія | Ключові деталі |
|---|---|---|
| 2002–2024 | Служба в ЗСУ | Кадровий офіцер, учасник бойових дій |
| 2021–2022 | Командир 15 ОМПБ «Суми» | Дії в районі Пісків |
| 2022 | Командир 5-го окремого штурмового полку | Штурмові дії на початковому етапі вторгнення |
| 2023–2024 | Командир 93 ОМБр «Холодний Яр» | Бої за Бахмут та інші ділянки східного фронту |
| 29.11.2024 | Заступник керівника Офісу Президента | Оборонна політика, взаємодія фронту і влади |
| 24.02.2026 | Бригадний генерал | Указ Президента №153/2026 |
Нагороди, які підтверджують шлях
13 січня 2023 року Павло Паліса отримав Орден Богдана Хмельницького III ступеня. Указ Президента підкреслював особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України. Менш ніж через рік, 28 листопада 2023-го, його нагородили Хрестом бойових заслуг — однією з найвищих військових відзнак сучасної України. Ця нагорода вручається за особисту мужність і самовіддане виконання військового обов’язку в умовах безпосереднього зіткнення з противником.
Ці відзнаки не були формальністю. Вони з’явилися після конкретних епізодів командування в найскладніших умовах. Для багатьох офіцерів Хрест бойових заслуг став символом визнання саме бойового, а не штабного внеску.
Від окопів до Банкової: новий етап
29 листопада 2024 року Президент Володимир Зеленський призначив полковника Павла Палісу заступником керівника Офісу Президента України. У поясненні рішення звучала проста і зрозуміла логіка: країні потрібна людина, яка щодня знає, що відбувається в бригадах і на фронті. «Хантер» ідеально підходив під цю вимогу.
На новій посаді він займається питаннями оборонної політики, ротації особового складу, взаємодії між військовим командуванням і політичним керівництвом. Фронтовий досвід дозволяє йому бачити проблеми не лише з кабінету, а з позиції тих, хто безпосередньо веде бойові дії. Це рідкісна і цінна якість у системі державного управління під час війни.
24 лютого 2026 року, у четверту річницю повномасштабного вторгнення, Президент присвоїв Палісі звання бригадного генерала. На той момент він став одним із наймолодших генералів такого рангу в сучасній історії Збройних Сил України.
Сімейна традиція служби
Військова справа в родині Паліс — не виняток, а правило. Батько Сергій пройшов шлях від радянського офіцера до полковника запасу незалежної України. Молодший брат Дмитро, відомий під позивним «Рубін», став одним із наймолодших командирів батальйонного рівня. Він командував підрозділом спеціального призначення 71-ї окремої єгерської бригади, а пізніше продовжив кар’єру на вищих посадах.
У відкритих джерелах згадується, що брати підтримують тісні стосунки. Дмитро неодноразово підкреслював, що старший брат вплинув на його вибір військової професії і завжди знаходив час для порад. Така сімейна динаміка рідко трапляється настільки відкрито і послідовно.
За деякими повідомленнями, Павло Паліса одружений, дружина Юлія, у подружжя є діти. Однак деталі особистого життя офіцер і державний діяч традиційно тримає поза публічним простором.
«Хантер» зараз: між фронтом і стратегією
Сьогодні Павло Паліса продовжує поєднувати дві ролі. З одного боку, він залишається людиною з глибоким розумінням фронтових реалій. З іншого — працює на рівні, де приймаються рішення, що впливають на всю систему оборони. Його участь у міжнародних контактах і внутрішніх нарадах щодо підготовки військ робить цей досвід особливо цінним.
Позивний «Хантер» давно вийшов за межі позивних списків. Він став своєрідним символом покоління офіцерів, які виросли в гарнізонах, пройшли через найважчі бої сучасної війни і зараз формують майбутнє української армії вже на стратегічному рівні. Шлях від військових містечок Білоруської РСР до кабінетів Офісу Президента виявився довгим, складним і логічним водночас.
У час, коли війна вимагає не лише мужності на полі бою, а й чіткого стратегічного мислення, такі люди стають особливо потрібними. Павло Паліса — один із них.
About the Author
