Олександр Усик, непереможний чемпіон світу з боксу, не лише завойовує пояси в кільці, а й будує міцну родину, де четверо дітей стали його головним джерелом натхнення. Старша донька Єлизавета, сини Кирило та Михайло, а також наймолодша Марія – це маленькі воїни, які ростуть у ритмі батьківських тренувань і сімейних обіймів. Сини нині живуть в Іспанії, де освоюють дзюдо, тоді як доньки разом з мамою Катериною тримають оборону в Києві, попри сирени та виклики війни.
Ця велика родина, ніби міцний щит у бурхливому світі боксу та реалій сьогодення, демонструє, як любов до близьких перетворює звичайні будні на епічні битви. Усик неодноразово зізнавався, що думки про дітей допомагають йому витримувати найважчі раунди. А їхні історії – від перших кроків до золотих медалей – наповнені теплом, стійкістю та родинним гумором.
Кожен член сім’ї Усиків несе в собі частинку батьківської енергії: дисципліну боксера й ніжність Катерини, яка тримає дім на плаву. Розділені відстанню, вони все одно єдиний кулак, готовий до нових звершень.
Історія кохання, що народила чемпіонську династію
Все почалося в Сімферополі, де підлітки Саша Усик і Катя Хмелевська зустрілися у 15 років. Він, худорлявий хлопець з мріями про спорт, вона – дівчина з Красноярська, яка приїхала до родичів. Їхній роман розквітнув на тлі кримських краєвидів, а в 2009-му пара одружилася, започаткувавши родину, яка сьогодні надихає мільйони.
Перша дитина з’явилася через рік, і з того моменту боксерські перемоги Усика тісно переплелися з сімейними радощами. Катерина, вірна опора, народжувала дітей між таборами та боями, а Олександр повертався додому з новими титулами, аби обійняти малят. За даними uk.wikipedia.org, подружжя виховує чотирьох нащадків, і ця цифра лишається стабільною станом на 2026 рік.
Родина пережила переїзд з Криму, початок війни, розлуку – усе це загартувало їх, як сталь у ковадлі. Усик жартує, що його “команда підтримки” сильніша за будь-якого суперника, і справді, фото з Instagram Катерини показують, як діти малюють йому обереги перед матчами.
Єлизавета Усик: юна леді з характером переможця
24 лютого 2010 року в Сімферополі на світ з’явилася Єлизавета – перша дитина Усиків. Нині їй 15 років, і вона вже справжня панянка з впевненим поглядом і спортивною статурою. Ліза росте в Києві, відвідує школу, де має купу друзів, і категорично відмовилася від життя за кордоном: “Тут мої люди, мої заняття”, – переказує її слова мати.
Дівчинка захоплюється спортом – відео її виснажливих тренувань у соцмережах вражають енергією. Вона не пішла в бокс, але подарувала татові талісман: плюшевого віслюка Іа, який став супутником у боях проти Джошуа, Дюбуа та Ф’юрі. Цей маленький оберіг символізує для Усика непохитну віру доньки в перемогу.
На 15-річчя в лютому 2025-го родина влаштувала грандіозне свято з Надією Дорофєєвою та Оленою Омаргалієвою. Ліза – гордість батьків, яка вчить їх терпінню й радості від простих моментів, як спільні прогулянки під київським небом.
Кирило Усик: син, який пережив диво народження
2 лютого 2013-го народився Кирило, старший син, якому зараз 13 років. Його поява на світ стала справжньою драмою: через кровотечу у матері лікарі на мить оголосили хлопчика мертвим. Та Усик, не вагаючись, домігся реанімації – і Кирило заплакав. Ця історія, ніби з голлівудського фільму, загартувала всю родину.
Хлопець живе в Марбельї, Іспанія, з бабусею та дідусем – батьками Катерини. Там він опанував дзюдо під керівництвом українця Івана Васильчука, здобувши золоті медалі на турнірах. Кирило вільно говорить іспанською та англійською, відвідує табори тата й виходить на ринг, ніби маленький спаринг-партнер.
Він уже двічі повертався в Україну, але розлука з мамою болить. “Телефонуємо щодня, та обіймів не вистачає”, – зізнається Катерина. Кирило – втілення стійкості, як батько в ринзі.
Михайло Усик: енергійний спортсмен з золотими руками
18 січня 2015-го, через два роки після брата, з’явився Михайло – нині 11-річний бешкетник родини. Як і Кирило, він у Марбельї освоював дзюдо, хапаючи медалі та впевненість у собі. Хлопці разом тренуються, підтримують одне одного, а їхні фото з рингом тата розтоплюють серця фанатів.
Михайло ще не бачив сестричку Марію наживо – планують зустріч навесні. Він обрав не бокс, а кидки дзюдо, що радує Усика: “Головне – рух і дисципліна”. Енергія хлопця нагадує раннього Олександра – безмежну й невгамовну.
Катерина пишається, як сини адаптувалися: мови, спорт, друзі. Та в очах матері – туга за повною родиною за столом.
Марія Усик: принцеса, яка народилася перед великим боєм
28 січня 2024-го, напередодні поєдинку з Ф’юрі, з вагою 4,75 кг і зростом 58 см з’явилася Марія – наймолодша, якій виповнилося 2 роки. Боксер жартує, що донечка вже “тренується”: він піднімає її як гантелі, а вона регоче, ніби коментує раунд.
Марія живе в Києві з мамою та сестрою, оточена нянею й батьківською любов’ю. Фото її першого Дня народження – чисте щастя: торт, обійми, сімейний затишок. Усик мріє про п’яту дитину, але дає Катерині час на відновлення.
Вона – символ надії, маленька іскра в темряві війни, яка нагадує боксеру, заради кого б’ються кулаки.
Війна розділила, але не зламала: життя родини Усиків у розлуці
Повномасштабне вторгнення змусило Усиків розійтися: сини виїхали до Іспанії для безпеки, доньки лишилися в Києві. Катерина пояснює: “Не вистачає ресурсу тримати всіх разом під загрозою. Батьки мої там, з хлопцями – спокійніше”. Хлопці вивчили мови, знайшли друзів, але мама сумує за обіймами.
Олександр літає між тренуваннями й родиною, організовуючи зустрічі. У квітні 2025-го сини приїдуть побачити Марію вперше. Розлука – як довгий матч, але перемога близька.
| Ім’я дитини | Дата народження | Вік (2026) | Місце проживання | Захоплення |
|---|---|---|---|---|
| Єлизавета | 24.02.2010 | 15 років | Київ, Україна | Спорт, тренування |
| Кирило | 02.02.2013 | 13 років | Марбелья, Іспанія | Дзюдо (золоті медалі) |
| Михайло | 18.01.2015 | 11 років | Марбелья, Іспанія | Дзюдо (золоті медалі) |
| Марія | 28.01.2024 | 2 роки | Київ, Україна | “Тренування” з татом |
Джерела даних: 24tv.ua, uk.wikipedia.org. Таблиця відображає стан на початок 2026 року.
Ця структура допомагає побачити динаміку родини: баланс між безпекою, спортом і близькістю.
Спорт і мрії: чим живуть маленькі Усики
Жоден з дітей не пішов у бокс – і це вибір батьків. Синочки блищать на татамі дзюдо, доньки пробують фітнес і танці. Усик радить: “Подорожуйте з малечею, вчіть мови – світ стане ширшим”. Діти Усика доводять: успіх – у різноманітті, а не копіюванні тата.
- Дзюдо для синів: Золоті медалі в Марбельї, тренер Васильчук хвалить дисципліну – спадок боксера.
- Спорт для Лізі: Виснажливі сетапи, фото з гантелями – дівчина готується до життя переможниці.
- Гри для Марії: Прогулянки, годування – перші “перемоги” під крилом тата.
Родина планує возз’єднання, коли війна скінчиться, аби разом святкувати нові досягнення.
Цікаві факти про дітей Олександра Усика
- Талісман від Лізі – віслюк Іа – приніс три гучні перемоги, ставши родинним фетишем.
- Кирило ледь не пішов з життя при народженні, але став зіркою дзюдо – справжнє диво.
- Сини за 3 роки в Іспанії освоїли дві мови й медалі, доводячи адаптивність української крові.
- Марія важила 4,75 кг при народженні – “чемпіонська” вага, жартує тато.
- Усик мріє про п’яту дитину: “Катя – наша королева, вона готова, коли скаже”.
Ці перлини родинного життя роблять Усиків ближчими, ніби сусідів за чаєм.
Діти як паливо для рингу: мотивація непереможного
Кожен бій Усик присвячує родині – від олімпійського золота до титулу над Ф’юрі. Думки про Лізине “тато, ти найкращий” чи синочі медалі додають кулакам сили. Катерина тримає фронт удома, а він – у світі спорту.
Вони подорожують разом, коли можливо: Таїланд на 39-річчя, Іспанія на зустрічі. Усик вчить: “Любіть дітей, маму, тата й Бога – це основа”. Родина – його вічний спаринг, де кожен день – нова перемога.
Попереду нові раунди: бої, свята, мрії про повне возз’єднання. Маленькі Усики ростуть, а їхній тато б’ється сильніше – заради них.