"Йому було 23 і його принесли з проломленою головою", - волонтер про жах минулої ночі

Таких історій вже тисячі, нажаль, не менше і загиблих. Минулого тижня в мене запитали: «Кого ти хочеш здивувати їхньою молодістю? У Другу світову 19-річні дівчата-снайпери подвиги здійснювали». Ми вже стали такими черствими, що не задумуємося, як легко зараз обривається молодість. Та не лише у молодості справа. Наша країна настільки втратила сумління, що не звертає уваги на загиблих, яких забирає війна. А все, що з неї випливає, стало звичним, скидається на її реальність.

Я не знаю як було у Другу світову. Можу здогадуватися. Але я знаю, що у моїй країні йде війна. Яка років через 70 так само сприйматиметься – лише крізь уяву, книжки і фільми. Але в реальності у нас як мінімум троє поранених за минулу ніч.

Рано чи пізно ці обстріли зміняться, стануть або інтенсивнішими, або припиняться зовсім. Тай й війна зміниться, бо закінчиться вона може лише тоді, коли визначиться переможець. Звичайно, ми всі хочемо, щоб перемогла наша країна. Тоді давайте не робити вигляд, що вона чиясь, а не всіх. Не приймати загибель 20-річних хлопців, як статистику, тому що це війна. Припинити звинувачувати лише владу...".