"Зрада чи перемога?'' Що означає відведення українських військ на Донбасі

У середу, 26 червня, українців вразила новина про відвід українських підрозділів у Станиці Луганській. Аналогічні дії повинні були провести і російські терористичні війська з боку окупованої території.

Чому Україна відступає – докладніше в OBOZREVATEL.

Що трапилося

Біля контрольно-пропускного пункту в'їзду-виїзду "Станиця Луганська" відбувся перший етап відведення українських підрозділів. Процедура розведення стартувала після запуску сигнальних ракет з української сторони і з боку бойовиків. Обидві сторони повинні були покинути визначені ОБСЄ позиції.

Весь процес проходив під наглядом представників ОБСЄ і командувачем ОС генерал-лейтенантом Олександром Сирським.

Крім того, днями очікується приїзд представника української сторони в Тристоронній контактній групі Леоніда Кучми для того, щоб продовжити роботу щодо відведення сторін на зазначені Мінськими домовленостями межі. Процес відведення буде відбуватися протягом трьох днів.

Як наголошують в ООС, відведення не послабляє оборонні можливості ЗСУ на ділянці. Противник нібито також приступив до дій у відповідь зі свого боку.

"Ми змусили супротивника відвести підрозділи за лінії, які вказані в Мінських домовленостях 2014 року, жодного виходу з позицій не відбулося, наші підрозділи поліпшили становище" - заявив заступник командувача Об'єднаних сил і представник України в підгрупі безпеки на мінських переговорах Богдан Бондар.

Зі свого боку, окупанти також заявляють про виконання рішення про відведення: "Згідно з Рамковим рішенням, на ділянці лінії зіткнення в районі Станиці Луганської почалося розведення сил і засобів. Процес може зайняти до трьох днів. У СЦКК "ЛНР" повідомляють, що процес моніториться співробітниками СММ ОБСЄ дзеркально по обидва боки", – відзначають сепаратисти.

Цю інформацію підтвердили в штабі ООС, але пообіцяли, що в разі відсутності подальших кроків щодо відведення російсько-окупаційних військ за певні рубежі українські військові негайно повернуться на свої позиції.

Чиє рішення

Процес відведення стартував за результатами засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську 5 червня. Насправді сторони домовилися розвести війська ще 10 червня, але безперервні обстріли з боку російських терористичних військ не давали можливості реалізувати домовленості.

І тільки з 19 червня, коли режим тиші тривав цілий тиждень, було ухвалено рішення все ж почати перший етап відведення військ.

Насправді, це далеко не перша спроба розвести війська на деяких ділянках уздовж лінії фронту. Перше таке рішення було записано представниками ТКГ ще в 2016 році. Тоді передбачалося створення зон безпеки на двох ділянках у Луганській області – біля Золотого і Станиці Луганської – і на території "ДНР" у Петровського. Але вийшло тільки в районі Золотого і Петровського.

Відведення біля Станиці Луганської постійно зривалося через масовані обстріли по наших позиціях з боку проросійських бойовиків.

"Зрада" чи "перемога"

З огляду на попередні невдалі спроби розлучення військ і абсолютну недовіру до терористів, у контексті виконання ними взятих на себе зобов'язань, українці вважали таку дію здачею контрольованих ЗСУ територій. Багато хто переконаний, що після відведення українських підрозділів, підконтрольні Росії терористи просто займуть залишені нами позиції і Україна втратить Станицю Луганську.

І такі підозри не безпідставні, як повідомив у коментарі OBOZREVATEL заступник міністра з питань окупованих територій Георгій Тука, сьогодні вранці від жителів селища Станиця Луганська надійшла досить тривожна інформація.

"Справа в тому, що правий берег Сіверського Дінця контролюємо ми, а лівий берег контролюють терористи. На лівому березі є панівна висота. На цій висоті і в районі ще двох населених пунктів люди помітили велике скупчення живої сили в таких обсягах, у яких вони не бачили за кілька років. Самі місцеві жителі з цього приводу дуже стривожені", – повідомив він.
У цьому контексті заступник міністра нагадав про випадок, який трапився в тому ж місці в 2016 році. "У 2016 році терористи провели підлий, але характерний для них прийом. В один із днів, у кінці часу роботи КПВВ, коли вони зі своєї території випустили останню партію цивільних, за спинами цих цивільних через міст перейшли 4 сепаратисти. Вони сховалися під незруйнованим перекриттям моста. Наші на ці дії чомусь ніяк не відреагували. Була команда спостерігати. Поки наші спостерігали, ці там обладнали повноцінний блокпост. На нашому боці річки. Отже, мало того, що вони перебралися на нашу сторону річки, так вони ще й повністю контролювали мостову переправу".

За оцінками Туки, "в разі якщо у них виникне спокуса повторити подібний маневр, то тут можемо сподіватися виключно на нашу розвідку і наших військовослужбовців, тому що на крики і демарші з боку імпотентного ОБСЄ я зовсім не розраховую".

"Я не виключаю того, що у терористів може виникнути така спокуса – за допомогою підтримки регулярних військ Російської Федерації скористатися відведенням українських військ безпосередньо з берега, стрімко перебратися і захопити плацдарм уже на нашому березі", – переконаний він.

На своїй сторінці в Facebook волонтер Олександр Карпюк (Серж Марко) також розгромив причини, за якими українська сторона почала відведення своїх підрозділів від Станиці Луганської.

На думку Карпюка, зараз, судячи з усього, ЗСУ відійшли, не отримавши жодних гарантій і жодного контролю над відведенням "того боку" не відбувалося.

"Все це робиться, щоб відновити міст. Міст можна було відновити і без відведення. Це взагалі не має жодного значення", – уточнив він.

Волонтер додав, що у сторін було протиріччя щодо розміру і вантажопідйомності відновлюваного моста: росіяни хотіли, щоб міст був достатніх розмірів для перевезення бронетехніки, а українська сторона наполягала на розмірах достатніх для переїзду цивільного автомобіля, 2,6 метра в ширину і вантажопідйомністю до 5 тонн.

"Так про який міст ви там домовилися, миротворці, чого мовчимо? Щось не можу знайти відповіді в вашому беканні виправдувальному. Або це росіяни будуть міст відновлювати? Тоді я вже можу сказати його параметри. Навіщо його тільки підривати треба було, з такими перспективами це було зайве", – задався він питаннями.

Втім, не всі виявилися настільки категоричними. Наприклад, екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ генерал-лейтенант Ігор Романенко в коментарі OBOZREVATEL висловив думку про те, що ризикнути все ж варто.

"Ми весь час жорстко дотримувалися своїх позицій, але так справа з мертвої точки не зрушить. Треба робити крок назустріч і ризикувати", – заявив він.

Заспокоїти українців поспішив і екс-спікер генштабу України Владислав Селезньов, в ефірі ObozTV він пояснив, що в разі необхідності сили ООС можуть "досить оперативно" повернутися на залишені позиції в Станиці Луганській.

"У наших позицій є відповідні плани і розрахунки, щоб діяти в будь-яких, зокрема позаштатних ситуаціях", – наголосив Селезньов.

За його словами, вони можуть повернутися, "щоб убезпечити: а) мирне населення і б) військовий персонал, який виконує завдання на першій лінії оборони".
Новини
"Путіну осто*бенило!" Дано несподіваний прогноз щодо Донбасу

Експерт пояснив, що в процесі розведення сили і засоби відводяться на відстань, яка не дозволяє сторонам використовувати стрілецьку зброю.

Селезньов додав, що процес розведення сил покликаний забезпечити безпеку мирного населення на цій території. Він нагадав, що окупанти неодноразово порушують режим припинення вогню і від обстрілів противника в першу чергу страждають мирні жителі.