Вчені вперше розглянули протилежну сторону Галактики. Наша галактика Чумацький Шлях затиснена в диск діаметром близько 100 тис. світлових років і товщиною близько тисячі.

Про це повідомляє gogetnews.info.

Центральне потовщення – балдж – приблизно втричі товще, тут знаходиться активне ядро. Передбачається, що там, серед щільної, активно випромінюючої маси зірок, газу і пилу ховається надмасивна чорна діра масою до 10 тис. сонячних. Від нього до периферії розходяться спіральні рукави, на периферії одного з них ми і живемо.

Ми бачимо Галактику з ребра, і легко уявити, що протилежна сторона її екранована від нас її яскравим і щільним ядром – тому, подібно до «темної» сторони Місяця, її іноді називають «темною зоною». Ми не бачимо, що знаходиться там, і уявлення про структуру та склад цієї частини Чумацького Шляху відштовхуються хіба що від того, що вона повинна не надто відрізнятися від видимої сторони і продовжувати її структуру. Альберту Санні (Alberto Sanna) з Радіоастрономічного інституту Макса Планка вдалося вперше отримати сигнал звідти. Статтю Санні і його колег з Німеччини та США публікує журнал Science.

Справа в тому, що хмари молекулярного газу, розпечені близькістю гарячих зірок, можуть створювати вузькі і потужні радіохвильові джети, яким іноді вдається «пробитися» крізь щільний туман центру Галактики. Їх спостереження і дозволили астрономам розглянути протилежну сторону Чумацького Шляху – дальній кінець рукава Центавра. Вважається, що разом з протилежним йому великим рукавом Персея він утворює пару основних рукавів Галактики, що починаються прямо від її центрального бару. Сонце знаходиться в другорядному рукаві Оріона поблизу Персея, навпроти рукава Центавра.

Для локалізації джерел радіохвильових джетів в дальній стороні Галактики вчені використовували паралакс, різницю у видимому положенні при спостереженні з двох різних точок. Подібно до того як палець витягнутої руки «зміщується», якщо дивитися на нього то правим, то лівим оком, так і далекі астрономічні джерела виглядають трохи інакше у міру руху Землі по орбіті навколо Сонця. Тому спостереження проводилися протягом року, і величина зсуву сигналів дозволила обчислити положення їх джерела.

Цей зсув, за словами авторів, склав всього 50 кутових секунд: «менше, ніж відбиток ноги Ніла Армстронга на Місяці, якщо дивитися на нього з Землі». Однак з урахуванням величезних відстаней він відповідав 65 тис. світлових років, вказавши на розташоване там, з «невидимої» сторони Чумацького Шляху, джерело радіосигналу. І це лише перша ластівка: освоївши новий метод, вчені збираються скласти першу, поки ще приблизну, карту далекої сторони Галактики. За їхніми оцінками, на цю роботу буде потрібно не більше 10 років.