РСЗВ «Верба» стала важливим кроком у розвитку української артилерії, поєднавши перевірену платформу радянського «Граду» з сучасними технологіями, що значно підвищили точність, мобільність і живучість системи. Ця реактивна система залпового вогню калібру 122 мм, розроблена на базі шасі КрАЗ-6322, дозволяє українським військовим швидко реагувати на загрози, накривати значні площі та мінімізувати час перебування на позиції. Завдяки автоматизації процесів екіпаж працює ефективніше, а інтеграція цифрових систем забезпечує швидке наведення навіть у складних умовах.
Система демонструє, як вітчизняні конструктори змогли оновити застаріле озброєння, адаптувавши його до реалій сучасної війни з акцентом на контрбатарейну боротьбу та підтримку маневрових дій. «Верба» не лише зберігає високу щільність вогню, але й суттєво скорочує час підготовки та перезарядження, що критично важливо для виживання на полі бою. Її застосування з 2022 року підтвердило практичну цінність цих удосконалень у реальних операціях.
Історія створення та прийняття на озброєння
Розробка БМ-21У «Верба» розпочалася в Харківському конструкторському бюро машинобудування імені О. О. Морозова. У грудні 2015 року генеральний конструктор Володимир Вакуленко представив прототип, зазначивши необхідність додаткових 7 місяців і 16 мільйонів гривень на доробку. Основною метою було створення глибокої модернізації БМ-21 «Град», яка б використовувала вітчизняні компоненти та відповідала сучасним вимогам до точності та мобільності.
Серійне виробництво запустили на ДП «Шепетівський ремонтний завод» у лютому 2019 року. Того ж року планували сформувати перші підрозділи ЗСУ, оснащені новою системою. У листопаді 2019-го полковник Владислав Шостак повідомив про прийняття на озброєння, а офіційний наказ міністра оборони Андрія Тарана з’явився 27 серпня 2021 року. Укроборонпром повторно підтвердив цей статус у вересні 2021-го. Станом на сьогодні виготовлено понад 50 одиниць, що свідчить про стабільне виробництво.
Цей шлях від презентації до серійного випуску відобразив прагнення України зменшити залежність від іноземних шасі та боєприпасів, водночас підвищивши бойові якості артилерійських систем. Конструктори врахували досвід попередніх конфліктів, зробивши акцент на автоматизацію та захист екіпажу.
Технічні характеристики та конструктивні особливості
«Верба» базується на шасі КрАЗ-6322 з колісною формулою 6×6, що забезпечує високу прохідність. Суха маса становить близько 18 530 кг, бойова — 20 000 кг. Двигун потужністю 330–400 к.с. дозволяє розвивати швидкість до 85 км/год по шосе, а запас ходу сягає значних дистанцій завдяки ефективній трансмісії. Дорожній просвіт 370 мм допомагає долати перешкоди в польових умовах.
Екіпаж складається з 5 осіб і розміщується у здвоєній кабіні. Це рішення підвищує комфорт і дозволяє керувати всіма системами — від наведення до перезарядження — безпосередньо з кабіни. Пускова установка має 40 напрямних труб калібру 122 мм. Час повного залпу — близько 20 секунд, що створює щільне ураження на площі в кілька гектарів.
Однією з ключових інновацій стала система автоматичного вирівнювання та стабілізації платформи. Вона суттєво підвищує точність стрільби порівняно з базовим «Градом». Додатково інтегровано сучасні засоби навігації, зв’язку та цифрового розрахунку вогню. Інформація передається по зашифрованих цифрових каналах, що зменшує ризик перехоплення. Максимальна дальність стрільби стандартними снарядами сягає 40 км, залежно від типу боєприпасу.
Порівняння з БМ-21 «Град» та ключові переваги
Модернізація «Верби» вирішує основні недоліки радянського аналога. Час перезарядження скоротився з 1–2 годин (залежно від кваліфікації екіпажу) до 10 хвилин завдяки механізованій транспортно-заряджаючій машині, яка перевозить 80 снарядів. Це дозволяє швидко відновлювати боєготовність і мінімізувати вразливість.
Сучасні системи навігації зменшують час підготовки до відкриття вогню на незнайомій місцевості в чотири рази. Автоматизація прицілювання та стабілізація платформи підвищують точність, особливо при стрільбі по рухомих або точкових цілях. Перехід на КрАЗ замість «Уралу» усунув залежність від російських компонентів і покращив прохідність у складному рельєфі.
| Параметр | БМ-21 «Град» | РСЗВ «Верба» |
|---|---|---|
| Шасі | Урал | КрАЗ-6322 (6×6) |
| Час перезарядки | 1–2 години | 10 хвилин |
| Системи наведення | Механічні | Цифрові з автоматизацією |
| Точність | Базова | Підвищена завдяки стабілізації |
| Максимальна швидкість | Близько 75 км/год | 85 км/год |
Дані таблиці базуються на офіційних характеристиках і матеріалах виробників (ХКБМ, Укроборонпром). Ці покращення роблять «Вербу» більш адаптованою до динамічної війни.
Боєприпаси та можливості ураження
Система сумісна з усім спектром боєприпасів для «Граду», що забезпечує логістичну гнучкість. Крім того, «Верба» може використовувати українські снаряди 9М221Ф «Тайфун-1» від КБ «Південне», які подвоюють дальність порівняно зі стандартними 9М22У — до 40 км і більше. Кожен снаряд має масу бойової частини близько 21,3 кг.
Залп 40 ракет створює потужний ефект площинного ураження, ефективний проти живої сили, легкої техніки, скупчень транспорту та польових укріплень. У поєднанні з дронами-коректувальниками точність значно зростає, дозволяючи працювати по конкретних цілях, таких як командні пункти чи склади.
Бойове застосування в умовах повномасштабного вторгнення
З перших тижнів 2022 року «Верба» активно застосовується підрозділами ЗСУ на різних напрямках. Система проявила себе в контрбатарейній боротьбі, ураженні ворожих колон, складів боєприпасів і позицій. Тактика «вистрілив — перемістився» («shoot and scoot») стала стандартом: після залпу машина швидко згортається та змінює позицію, ускладнюючи роботу ворожих засобів розвідки.
Приклади з бойових дій показують ефективність у підтримці піхотних операцій та зупинці наступу. Інтеграція з розвідувальними дронами дозволяє коригувати вогонь у реальному часі, підвищуючи результативність. Станом на 2026 рік система продовжує еволюціонувати з урахуванням накопиченого досвіду, залишаючись надійним інструментом для ЗСУ.
Переваги, виклики та перспективи розвитку
Серед головних переваг — висока мобільність, швидке розгортання, автоматизація та використання вітчизняних компонентів. Це знижує логістичне навантаження та підвищує автономність підрозділів. Екіпаж працює в більш безпечних умовах завдяки дистанційному керуванню багатьма процесами.
Виклики включають залежність від шасі КрАЗ (з урахуванням ситуації на підприємстві) та необхідність постійного оновлення боєприпасів. Експерти відзначають потенціал для подальшої інтеграції з іншими системами управління боєм та підвищення захисту кабіни. У перспективі можливе поєднання з іншими українськими розробками, такими як «Берест», для створення уніфікованих комплексів.
Вплив на культуру та символізм
Назва «Верба» набула нового сенсу під час війни. Традиційне великоднє вітання «Не я б’ю — верба б’є» стало символом опору, пов’язаним з діями цієї системи. Воно відображає народний гумор і стійкість українців, перетворюючи культурний елемент на елемент мотивації в складні часи.
РСЗВ «Верба» продовжує демонструвати можливості української оборонної промисловості. Її розвиток і бойове застосування підкреслюють важливість інвестицій у модернізацію озброєння, адаптацію до сучасних загроз і підтримку ЗСУ. Система залишається актуальним інструментом, який ефективно працює в умовах інтенсивних бойових дій, забезпечуючи перевагу там, де потрібна швидкість, точність і потужність вогню.