Последние новости раздела
все новости раздела →
Архив - Донецкая область

"Ми не стали шістками ДиРи, хоч Донбас поплив кудись, як острів", - потрясающие стихи о донецких патриотах

13.08.2016 07:48
Распечатать новость Уменьшить шрифт Увеличить шрифт
"Ми не стали шістками ДиРи, хоч Донбас поплив кудись, як острів", - потрясающие стихи о донецких патриотах

Блогер Татьяна Малахова написала в "Фейсбуке".

Цей тиждень був для мене донецьким. Спочатку до мене в гості приїхала моя університетська подруга, яка розповіла про своє життя в окупованому Донбасі. В минулому залишилось все – квартира, цікава робота в музеї, але вона ні за чим не жалкує і хоче одного - щоб наші солдати звільнили Донбас … Я слухала маленьку тендітну жінку і дивувалась її сміливості, але раптом в сусідньому ресторані почали лунати салюти, вона здригнулася, і я побачила в її очах весь страх, який вона пережила під російськими обстрілами. Потім я листувалася ще з однією знайомою – педагогом, вченою… яка пережила обшуки і полон близьких людей… а вчора розмовляла з немолодим викладачем біології, який був тривалий час в полоні. Його п’ять разів виводили на розстріл, а потім «пожаліли» - прострелили ногу і відпустили… 
Всі ці люди були і залишились патріотами. Напроти кожного з них стояли тисячі зрадників, але вони встояли. І саме себе вони вважають донецькими, а земляків -зрадників – прийшлими й чужинцями.

Цей вірш я присвячую усім своїм землякам-патріотам.

Оселившись в Вінниці чи в Бучі,
До нової ми звикаємо землі.
…Ми, донецькі, всім такі незручні – 
Там – бандери, зараз – москалі.

Нас цькували родичі й сусіди, 
Нас тягли за комір «на подвал», 
Нам плювали в очі живоїди…
…Хто нам тільки в душу не плював!

Зграя земляків, як дикі воші,
Що не мають серця і жалю…
Дай їм волю – залюбки на площі
Власноруч наділи б нам петлю!

Ми не стали шістками ДиРи,
Хоч Донбас поплив кудись, як острів. 
За блакитні й жовті кольори
Тричі нас виводили на розстріл.

Натовпи пішли до «ватних» лав, 
Нас було замало - одиниці.
Надівали нам на голову чувал 
За єдиний «злочин» - українці.

Ми поїхали… залякані і босі,
Кинувши незібрані валізи. 
А сусіди-стукачі ще й досі
З наших шаф витягують білизну.

Живемо без даху і образи,
Віримо, що прийде час розплати, 
Коли бачимо сусід з Донбасу
В наших капцях… прущих на Хрещатик.

Оселившись в Хусті чи в Хоролі,
Не лікуємось, як кажуть, часом. 
Як і всі, згинаємось від болю,
Коли воїнів везуть з Донбасу.

Оселившись в Чопі чи в столиці,
Ми боялись докору, осуди…
А сусідка нам принесли паляницю
І заплакала: «Нещасні люди..»

…Ми плекаємо Донбас у серці,
Споконвіку був він українським. 
Не кажіть на зрадників «донецькі» - 
Україну зрадили чужинці.

Не питають Кравчука і Кучму:
«Що ж ви банді продали Донбас?» 
… Ми, донецькі, може і незручні…
Та незламні… не здолати нас.


Фото: www.dialog.ua

Теги: Донбасс, стихи, ДНР, переселенцы
 
Поделиться в Facebook Поделиться в Twitter Поделиться ВКонтакте Добавить в livejournal Добавить в Blogger Добавить в Закладки Добавить на Я.ру Добавить В Мой Мир
добавить в блог Добавить в блог
отправить другу Отправить другу
Читайте также:
  • Фото Фото
  • Видео Видео
    • Очаровательная Николь Кидман превратилась в другую знаменитую киноблондинку (ВИДЕО) Очаровательная Николь Кидман ...
    • Оскар-2014: лучший фильм года - "12 лет рабства" (ВИДЕО) Оскар-2014: лучший фильм года - ...
    • Сексуальная Навка и её мужчины приготовили новые трюки! Сексуальная Навка и её мужчины ...
    • Топ-50 суперголов лучшего футболиста мира! Топ-50 суперголов лучшего ...

Вверх